СТАТИСТИКА ВІДВІДУВАНЬ

5050431
Сьогодні
Вчора
На цьому тижні
Цього місяця
Попереднього
Загалом
2171
2208
22221
34961
145937
5050431

Ваша ІР адреса: 54.166.249.93
2018-11-12 20:25

Братский район

Соціально-економічний портрет Братського району Миколаївської області станом на 01 січня 2018 р. Друк E-mail

img1

Соціально-економічний

портрет Братського району

Миколаївської області

станом на 01 січня 2018 р.

 

Братщина – чудовий степовий край, один із регіонів Миколаївщини, який славиться працелюбними людьми, родючими землями та природними ресурсами, сільськогосподарськими підприємствами, значними можливостями для співпраці з регіонами України.

Мальовнича природа, багаті земельні ресурси, пам’ятки історії та культури, вигідне географічне розташування – дозволяє запропонувати діловим партнерам цікаві форми співробітництва по освоєнню родовищ корисних копалин, переробці сільськогосподарської продукції, розвитку туристичної сфери. Братщина має потужний культурно-мистецький потенціал.

 

Братський район Миколаївської області

 

Дата заснування району – 1923рікimg2

Площа – 1,1тис.км²

Кількість населення – 17861 тис.

Кількість національних меншин:

інші - 19% проживають по всій території району

Кількість населених пунктів в районі – 59

Розташований в середній частині центрального степу України і знаходиться в північно-західній частині Миколаївської області.

 

Площа району – 1,129 тис. кв.м., в т.ч. с/г угідь – 100,5 тис.га , з них орних земель – 88,2 тис.га , площа водного фонду – 873 га. Населених пунктів – 59, населення – 18,3 тис. осіб,   жінок – 9,3 тис. осіб,   чоловіків – 8,7 тис. осіб, пенсіонерів –

4,849 тис. осіб, українців – 84,8%, інших – 6,7%.

Територія Братського району розташована в північній частині Миколаївської області і складає 112,9 тис. га. Межує на півночі та сході з Бобринецьким та Новоукраїнським районами Кіровоградської області, на заході з Арбузинським, на півдні з Вознесенським та Єланецьким районами Миколаївської області.

 

Історія Братщини

Північне Причорноморє, де розташований Братський район – досить значна частина території  України. Вченими, що вивчали цю територію  було доведено, що давні слов’янські поселення на території району існували уже півтори-дві тисячі років тому. Про це переконливо свідчать дві сотні стародавніх могил-курганів, що височать у примертвоводських степах по всій території Братщини. Розкопки, виконані археологами, підтвердили, що ці дивовижні і величні пам’ятники, набагато давніші від уславлених єгипетських пірамід і належать до прадавньої слов’янської культури.

В 14-16 століттях широка смуга українського степу була заселена втікачами із кріпацької неволі, які заснували Запорізьку Січ. На території нашого району в ті часи виникла козача слобода Камянуватка, потім Орлове Поле, а в 16-17 столітті гайдамацькі села - нинішні Ганнівка, Костувате, Мостове, Лісове , Кам'янокостувате, Антонопіль, Крива Пустош.

З більш пізніших історичних джерел відомо, що Причорноморські землі активно заселялись уже у ХVІІІ столітті імператрицею Катериною-ІІ при активній діяльності князя Г.Потьомкіна.

Селище Братське, спочатку як хутір, виникло ще на початку ХVІІ століття на козачій переправі по шляху на Соколи ( Вознесенськ). До хутора-зимівника стали переселятися козаки та осідати гайдамаки та кріпаки, що  втекли з неволі. Хутір переріс у село. Його назвали Братське. За однією з версій істориків, ця назва пішла від слова „братчики” (товариші), як іменували один одного при звертанні козаки та гайдамаки. За іншою версією селище було назване Братським на честь трьох братів Живковичів, які в 1788 році одержали від Катерини ІІ  45 тис. десятин землі на цій території. Пан Живкович намагався наповнити село ремісниками, торговцями, розвинути його і перетворити в містечко. Він давав ділянки під оселі, сприяв будівництву хат. В Братське з різних місць переселялися міщани.

Щоб мати до столу свіжу птицю, Живковичі в середині минулого століття звеліли загатити міцною греблею скелясту балку за бугром на схід від Братського, обсадити ставок лісом і побудувати над ним пташню. Після відміни кріпацтва німці - орендатори Антони продовжували вирощувати там для пана гусей, качок, курей - цесарок. Хутір став називатися Птичим (Антона).

Процвітали торгівля, гончарство, ткацтво, обробка шкір, шевство і кравецтво, шорництво, столярна та ковальська справа.

У 1828 році Братське одержало статус містечка. Було збудовано вітряки, водяний млин, олійні, чинбарні, церква.

В 1864 році Братське стало центром волості. Пан своїм коштом побудував приміщення для волосної управи, в якому зараз знаходиться редакція райгазети «Перемога», а на місці колишньої церкви знаходиться кінотеатр «Дружба» нині там Будинок культури.

 Братське довгі роки – аж до революції 1917 року, територіально підпорядковувалось Єлисаветградському  повіту Херсонської губернії.

 Згодом при проведенні адміністративно-територіального поділу УРСР відповідно до Постанови №310  ВУЦВК в березні 1923 року був створений Братський район із Ганнівської та Братської волостей, який до 1944 року належав Одеській області. Після закінчення Великої вітчизняної війни район було  приєднано до Миколаївської області.

 

Природа рідного краю

img3

Водні ресурси: По території району протікає 5 річок: Мертвовід, Мазниця, Мала Корабельна, Костувата, Камишувата, налічується також 3 водосховища (Микільське, Микільське ІІ та Мостівське) та 83 ставка.

 

Лісові масиви: Територія Братського лісництва складає 1,5 тис.га, ліси району відносяться до І категорії. На території лісництва розташовано два цінних та найбільш мальовничих урочищ „Дубова балка” і „Хомутець”, вік дерев в яких налічує більше 50 років.

На території району 4,9 тис. га лісів, із них 1,55 тис. га – державні, 3,35 тис.га – належать господарствам, 96,0 тис.га – мисливських угідь.

 

Корисні копалини: Родовища корисних копалин на території району представлені покладами граніту. Вони досить великі, тому можливий їх промисловий видобуток. Із 7 родовищ, які розташовані на території Братської селищної ради, Шевченківської, Ганнівської, Кривопустошської, Миролюбівської, Кам’янокостуватської сільських рад

 

 

Района державна адміністрація

Голова райдержадміністрації

Кузьміна Олена Петрівна img4

Народилася 25.03.1978 року в селищі Братському, Братського району Миколаївської області.
З 1985-1995 рр. навчалася в Братській середній школі №1
Закінчила Миколаївську державну аграрну академію у 1999 року за спеціальністю «Зооінженерія».
Працювала головою фермерського господарства «Струмок» з 04.03.1998 року по 01.09.2014 року.
З 22.10.2014 року – тимчасово виконуюча обов’язки голови Братської районної державної адміністрації.

55401, Україна, Миколаївська область, смт. Братське, вул. Леніна, 131

E-mail: bratskoeRDA@ukr.net

 

 

Районна рада

Голова районної ради

Фесько Тамара Миколаївна

img5Народилася 28 травня 1971 р. в с. Новомар'ївка Братського району Миколаївської області.

З 1979 по 1986 рр. навчалася у Новомар'ївській середній школі.

У 1997 р. закінчила Миколаївський педагогічний інститут за спеціальністю вчитель української мови і літератури, зарубіжної літератури. У 1999 р. призначена директором Новомар'ївської ЗОШ І– ІІІ ступеня.

У 2007 р нагороджена Почесною грамотою міністерства освіти і науки України.

У 2010 р. присвоєно почесне звання та видано нагрудний знак “Відмінник освіти України. ”

З червня 2010 р. по листопад 2010 р, працювала на посаді заступника голови Братської РДА.

17 листопада 2010 р. обрана головою Братської районної ради.

Депутат районної ради трьох скликань.

Контактний телефон: 0(5131) 9-27-94

 

Депутат обласної ради

 

Казарін Олександр Олексійович

 

img6Казарін Олександр Олексійович народився 26 лютого 1959р. в смт Казанка Миколаївської області.

 

З 1967 по 1976 року навчався в середній школі смт Казанка. З 1990 року – голова КСП “Куйбишева”

 

  Депутат Миколаївської обласної ради 22-го, 23-го, 24-го, 25-го, 26-го скликань. Нагороди звання „Заслужений працівник сільського господарства”. Проживає за адресою: Миколаївська обл., Братський район, село Новомар’ївка, вулиця Садова, 3.

 

 

 

 

Депутати Братської районної ради сьомого скликання

 

1. Бачина Тетяна Іванівна        

2. Беньковська Наталя Олексіївна      

3. Врещ Ігор Вікторович         

4. Галабан Микола Степанович

5. Головата Валентина Андріївна      

6. Горінська Надія Семенівна  

7. Дробітько Вадим Миколайович     

8. Дронь Лариса Дмитрівна

9. Дяченко Роман Станіславович       

10. Кавнацький Анатолій Войцехович

11. Качанова Наталія Семенівна        

12. Коваленко Галина Миколаївна

13. Лісіна Лариса Вікторівна   

14. Московщук Любов Георгіївна      

15. Московщук Сергій Леонідович    

16. Овчаренко Віктор Віталійович

17. Олексієнко Олександр Вікторович          

18. Паладій Ігор Вікторович

19. Паладій Леонід Леонтійович        

20. Петренко Олена Володимирівна

21. Підборський Роман Григорович  

22. Сініцин Юрій Миколайович

23. Степанов Віктор Іванович

24. Суровцева Людмила Миколаївна

25. Фесько Тамара Миколаївна           

26. Шарата Сергій Іванович

 

Сільське господарство

Кількість сільськогосподарських підприємств - 9

Кількість фермерських господарств - 180

Площа сільськогосподарських угідь: 106 тис. га.

Структура сільськогосподарського виробництва: рослинництво та тваринництво.

Основні напрямки рослинництва: виробництво зернових (пшениця, ячмінь, кукурудза), технічних культур (соняшник, ріпак, соя), цукрових буряків, овочів.

Основні напрямки тваринництва: виробництво молока, м’яса всіх видів, яєць, вовни.

 

 img7

Селянська спілка приватних паїв ім. Куйбишева

(село Новомарївська Братського району) голова правління -

КАЗАРІН Олександр Олексійович, депутат обласної ради.

 

 

Закрите акціонерне товариство «Добробут»img8

(село Миролюбівка Братського району )    

Керівник господарства —  

МЕЗНІК Олександр Миколайович

 

 

 

 

img9

 

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю ім. Мічуріна

(село   Новокостянтинівка Братського району )

Голова правління — БАЧИН Олександр Васильович ,

Голова фермерського господарства «Світанок» Слюсаренко С.О.

 

 

 

Основні промислові підприємства

Обсяг реалізованої промислової продукції – 15690,7 тис. грн.

Спеціалізація: виробництво хліба та хлібобулочних виробів, олії соняшникової, олії соєвої, макаронних виробів, м’яса (свинини).

Підприємство ТОВ “Нік - Граніт ” має ліцензію на геологічне вивчення та дослідно-промислову розробку Кривопустоського родовища граніту.

 

Освіта, медицина, культура району

Освітні заклади

Кількість дошкільних закладів – 19 , в них дітей – 643.

img10Мережа складається із гімназії та 11 шкіл, у яких навчається  у 2013/2014 н. р. 1864 учнів.

Із загальної кількості шкіл:

1 - школа І ступеня  (157 учнів);

11 - І-ІІ ступенів, з них наповнюваністю до 40 учнів 6 закладів; (233 учнів);

8 - І-ІІІ ступенів  з них наповнюваністю до 100 учнів 5 закладів; (408 учнів);

1  -   гімназія (207 учнів).

 

 

 

 

Медичні заклади

 

img11Лікарняні заклади – 2 (ЦРЛ, РЦПМСД), в них ліжок: 20 – РЦПМСД, 113 – ЦРЛ (101 звичайне, 12 – денний стаціонар).

Фельдшерсько-акушерських пунктів – 23, сільських лікарняних амбулаторій – 4, в них ліжок – 15.

Кількість лікарів – 23 (ЦРЛ), (відсоток від потреби – 74 %).

Кількість лікарів – 5 (РЦПМСД).

 

 

 

Заклади культури

 

       Функціонують 1 районний і 23 сільських клуби і Будинків культури працюють 8 народних колективів -   ВІА “Промінь”, Театр мініатюр “БЕМС”, вокальний ансамбль української пісні “Берегиня”, ВІА “Добробут”, дитяча художня студія “Джерельце”, народний театр ім. Садовської-Баріотті, жіночий ансамбль «Гармонія» з с. Миролюбівка, танцювальний колектив районного будинку культури «Світанок».

До послуг користувачів центральна районна бібліотека, центральна районна бібліотека для дітей та 21 бібліотека-філія.

 

img12img13

            Вручення посвідчення Л. Садовській

             майстрині об’єднання «Прибужжя»

Володарі гран-прі вокальний

квартет села Миролюбівки

 

img14img15

Відкриття Тижня дитячого читання 2017

«Нині свято читання всім на здивування»

Пункт європейської інформації в Братській

центральній районній бібліотеці

 

 

Туристичний потенціал

Природні парки

 

Парк ім. Живковича – цікава його історія.

     Пани Живковичі по - своєму любили Братське і турбувалися про його розквіт. Руками кріпаків вони звели на крутому гранітному пагорбі, над Мертвоводом, чудовий двоповерховий палац в 1798 році. Зараз тут знаходиться Братська ЗОШ 1-111 ступеня. Приміщення використовували і для підготовки педагогічних кадрів. Протягом двох останніх років проведено реконструкцію споруди. Підрядники прагнули зберегти архітектуру даного закладу, зокрема, що стосувалось круглого залу та частини добудови. Мрія Живковичів здійснилася і в створенні прекрасного дубового парку біля річки Мертвовід.

     Гайок з кремезних дубів, що кучерявилися під бугром - скелею, видно, надихнув пана на думку посадити цей парк. Для цього він випросив у графа Потоцького і привіз у Братське з Умані професійного садівника, пана Зарембу, що в свій час  створив  прекрасний Софіївський парк. Заремба так спланував алеї парку, що в центрі вони утворили гігантську літеру «Ж». В парку був літній Зелений театр, бесідки, майдан для літніх балів з місцем для оркестру, човнова пристань, пляж. Було чимало лав. Алеї посипалися жовтим піском.  Біля парку чудовий стадіон «Юність».

      А парк стоїть, вічно прекрасний і невмирущий, привабливий і затишний. Чимось нагадує він тиху та задумливу українську пісню. А на краю, дещо висунувшись уперед, як отаман зеленого козачого племені, як вождь завмерлого, зачарованого війська, красується вже третє століття кучерявий та розложистий дуб - «Козак». Від старих братчан записано таку легенду :

     Пан вирішив взяти собі за дружину красуню - дочку свого садівника. На дівич - вечір, коли вона сиділа поруч з паном - женихом, їй шепнули, що з Кам»януватки приїхав її коханий, молодий козак, і викликає її. Попросилася у жениха вийти на хвилину. Нічого не підозрюючи, той дозволив, і дівчина побігла на берег Мертвоводу до коханого. Але хтось сказав панові куди вона побігла. Той гукнув гайдуків, оточив з ним  хлопця й дівчину. Та не могли ніяк підступитися панські охоронці до козака, бо добре відганяв їх шаблею, затуляючи собою кохану, і відходив до свого коня.

     Зрозумівши, що козак може втекти з дівчиною, скочивши на коня, пан вихопив пістоль і вистрелив йому прямо в серце. Та не впав козак. Ноги його вросли в землю, тулуб став могутнім стовбуром, руки, шабля, голова перетворилися в товсте гілля і на очах в ошелешених пана і слуг перед ними постав могутній дуб. Дівчина ж, скориставшись замішанням, стрибнула у Мертвовід і втопилася. Вона стала русалкою і вечорами ганялася за перехожими, шукаючи пана, щоб утопити. А «дуба – богатиря» люди назвали «Козак». Він і сьогодні стоїть над річкою, дещо осторонь парку і під ним дають одне одному клятви закохані. На щастя.

 

 

Пам'ятки природи

 

Серед них пам'ятник природи – територія Петропавлівського каньйону, що пролягає по річці Мертвовід. Природний комплекс лісової та водної екосистеми, органічно поєднаний із скелями та гранітними валунами розташовується на одній із найстаріших ділянок суші Євразії. Ця місцевість не занурювалась у морські глибини протягом 60-ти мільйонів років, а своєю течією ріка Мертвовід створила унікальний    каньйон – провалля серед голого степу. Гранітну прірву в кристалічному щиті, на дні якої дзюрчить струмок Ексампей.

img16 

Кожного року до цих місць весною та пізно восени приїздять  художники,  які проводять тут планери (малюнок з натури).А тут справді є на що  подивитись: скелі,  водовороти та пороги, камінні витвори природи  мають свої назви,  їх в с.Петропавлівка іноді порівнюють із героями  казкових персонажів, бунтівниками .

Останнім часом значно збільшилась кількість туристів, бажаючих  побачити це животворне диво. Учні місцевої школи, разом із вчителем  біології Петропавлівської ЗОШ 1-ІІ ступеня Іриною Володимирівною Сахно розробили туристичний маршрут, яким проводять  гостей, що  приїжджають до їх степової перлини

Указом Президента України від 30.04.2009р. №279/2009 «Про створення  Національного природного парку «Бузький Гард», територію Петропавлівського каньйону площею 326 га віднесено до Національного природного парку «Бузький Гард».

 

Заповідне урочище «Лісове»

Первозданний кам'яний сад  із ковилою  та печерою для закоханих із цілющим джерелом. Приємною несподіванкою стане на туристичному маршруті і зустріч із різними видами білок, які ласують ліщиною, що росте лише тут. Багатий тваринний та рослинний світ. Поруч розташований  панський маєток, який зазнав деякої руйнації, але розміщений в чудовому місці, де поруч скелі та річка.

Саме в цьому місці розташований дитячий оздоровчий табір «Лісова казка», який побудований в 1989 році силами підприємств та організацій Братського району і об’єктом  спільної власності територіальних громад району.

На території закладу - 7 житлових будиночків, їдальня на 200 місць, медпункт та адміністративне приміщення. На території є і артезіанська свердловина, що забезпечує подачу води, спортивний майданчик та плац для проведення загальнотабірних заходів. Харчування в таборі 5-ти разове .

Табір працює по принципу спрямованому на розвиток творчих здібностей та обдарувань дітей, крім гуртків та спортивних секцій діти залюбки відвідують студію «Чарівний олівець» та школу лідера. Користуються популярністю козацькі забави, екологічні екскурсії, конкурси малюнків, шоу-програми, свята квітів і казок  та інші заходи.

 

Пам'ятки містобудування та архітектури

 

img17Серед  пам'ятки архітектури: 4 корпуси земської лікарні (центральний, північно-західний, південний та західний, спорудженні в кінці Х1Х на початку ХХ століття.

 img18

Садиба Живковичів, будівництво якої розпочато на початку Х1Х  століття. Нині  тут розміщується Братська ЗОШ 1-ІІІ ст., у  колишньому флігелі для прислуги  тепер розміщено господарські  будівлі.

 

Збереглося приміщення залізничної станції Людмилівка та земської школа в с.Сергіївка, споруджених на початку ХХ століття. 


Пам'ятки історії та культури

 

img19  На території Братського району розміщено   45  пам’яток історії та мистецтва серед яких   меморіальні комплекси, пам’ятники, пам’ятні знаки; 20 меморіальних дощок пам'яті жертв Голодомору 1932-33 років та 162 пам’ятки археології – кургани.

В селищі працює   районний народний краєзнавчий музей, відкритий в 1979 році за ініціативи історика-краєзнавця М.М.Радкевича, з 2013 року музей носить його ім’я.

З 1977 року в селі Новокостянтинівка функціонує  народний Новокостянтинівський сільський музей, який в 1985 році отримав звання народного.

 

 


До уваги туристів  та гостей району   5 музейних кімнат, які створені на базі шкіл району в

селах Іллічівка, Сергіївка, Ганнівка, Григорівка, img20Камяно-Костувате, з кожним роком музей та музейні кімнати поновлюються новими експонатами, чим приваблюють все більше і більше відвідувачів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Видатні постаті краю

       img1.1

 

         img1.2 

 

 

Корифеї українського театру - наші земляки:

img1.3

Історію пишуть люди

У 50-60 роки районом керували : О. Гришанін, Т.А. Крищенко, Є.Д. Костюк, М.Г. Єнін, І.В. Ященко, В.Т. Юрченко, І.Д. Власов, П.П. Краков'як, перший секретар райкому партії (1968-1986рр.) Б.І. Турбаївський ( Орден Леніна, Трудового Червоного прапора, медаль «За трудову доблесть»), голова райвиконкому - І.І. Міщенко.

Знання та вміння розвитку сільськогогосподарського виробництва віддали: І.І. Гавриляк, А.І. Ботнаренко, С.В. Шалигін, П.П. Цуркан, М.Л. Вчорашній, С.Я. Поляков, І.Г. Агарков, М.М. Юдов, К.І. Буцан, І.О. Куліш., Д.І. Куцовський, О.А. Волик, В.К. Новік.

Знані братчани добрими справами - С.Л. Могильницький, А.М. та В.О. Коноваленки. Вагомий внесок у розвиток району зробили О.М. Плахотник, І.М. Поліщук, В.П. Плюта, М.О. Дробітько, А.Г. Саньков, Г.П. Пасічник, М.Є. Тепла, М.М. Капінус, І.П. Василюк, О.О. Гончаров, Т.І. Чамата,   Г.М. Мамедов. Пошаною і повагою братчан користуються лікарі Л.В. Коропатнюк, М.А Черно, К.В. Столяренко, працівники культури - подружжя Хілобків - Надія Миколаївна та Микола Андрійович, В.В. Григораш, А.В. Печенюк, Н.І. Кравчук, Г.О. Бистріцька, редактор районної газети «Перемога» С.В. Самойленко, краєзнавець М.М. Радкевич.

 

Напрямки для інвестицій

 

  • Розробка родовищ корисних копалин;
  • Довгострокова оренда земельних ділянок несільськогосподарського призначення та недіючих виробництв;
  • Впровадження новітніх технологій в рослинництві та тваринництві;
  • Створення підприємств харчової та промислової продукції;
  • Впровадження енергозберігаючих технологій
Опубліковано: П'ятниця, 02 березня 2018