СТАТИСТИКА ВІДВІДУВАНЬ

4986099
Сьогодні
Вчора
На цьому тижні
Цього місяця
Попереднього
Загалом
1967
3586
5553
116566
218355
4986099

Ваша ІР адреса: 54.156.39.245
2018-10-23 10:07
Загальні відомості Друк E-mail

 

Районний центр: Баштанка

Географічне положення

До 1928 року Баштанський район називався Полтавський.

Башта́нський райо́н знаходиться у східній частині Миколаївської області. Займає площу 170 тис. 616 га, в тому числі ріллі 119,7 тис. га. В районі 60 населених пунктів (місто Баштанка і 59 сіл). Район лежить у межах Причорноморської низовини, рельєф низовинний, слаборозчленований, абсолютні відмітки від 70 м в річкових долинах до 100 м на півночі району.

З корисних копалин значення мають поклади піску та глини. Баштанський район розташований у межах Причорноморської середньостепової фізико-географічної провінції. Пересічна температура січня –4,2°, липня +19.5°, період з температурою понад +10° становить 171 день, понад +15° – 134 дня. Протягом року випадає від 426 до 464 мм опадів.

Баштанський район належить до посушливої, дуже теплої агрокліматичної зони.

Головна річка Інгул (з притокою Громоклеєю) впадає у Бузький лиман Чорного моря. Малі річки влітку пересихають. Основний земельний фонд складають південні чорноземи, перехідні до звичайних, південних малогумусних і південних солонцюватих чорноземів, місцями – дерново-піщані, в долинах річок – лучно-чорноземні ґрунти.

До природної рослинності належать типчаково-ковилові степи з незначним ксерофітним різнотрав’ям. Є штучно створені лісові масиви на схилах балок та в надзаплавних терасах річок Інгулу і Громоклеї. Загальна площа державного лісового фонду – 7406 га. Проводяться протиерозійні заходи, будівництво гідротехнічних споруд, насадження полезахисних та прияружних лісосмуг, тощо.

У Баштанському районі є природні заказники місцевого значення з охорони та збереження зональної рослинності та рельєфу.

Ландшафтно-ботанічні заказники:

Лісове урочище «Мар’ївське» (площа 388 га.), «Христофорівські плавні» (200 га.), «Інгульський» (26 га.), «Привільне» (12 га.).

Ботанічні заказники:

«Добра Криниця» (20 га.), «Балка Лозноватка» (20 га.), «Старогорожене» (10 га.), «Виноградівка» (15 га.), «Доброкам’янка» (12 га.).

Ботанічний пам’ятник природи «Громоклеєвський» (10 га.).

Автомобільних доріг з твердим покриттям 301,6 км, в тому числі дорога територіального значення Баштанка – Березнегувате протяжністю 26.8 км, регіонального значення – Дніпропетровськ – Миколаїв – 47,2 км. В 60 населених пунктах району проживає 40,7 тис.чол. в тому числі 14.2 тис. – міські жителі. 90,4 відсотків населення району – українці, 4,4 – росіяни. Інші національності (білоруси, молдовани, болгари, євреї, поляки, турки-месхетинці) становлять 5.2 відсотки.

Історія

Дата утворення Баштанського району - 1926 рік.

Відповідно до постанови ВУЦВК УРСР «Про адміністративно-територіальні зміни» від 29 вересня 1926 року із частини сільрад Привільненського, Новобузького та Миколаївського районів створено Полтавський район.

На підставі постанови Президії ВУЦВК від 7 лютого 1928 року Полтавський район перейменовано в Баштанський. 3 1 січня 1959 року підпорядковуються Баштанському району ряд сільських рад ліквідованого Привільненського району.

Основна частина населених пунктів району є козацькими поселеннями періоду Запорізької Січі.

Наприкінці XIX – початку ХХ ст. створено Полтавську волость, що входила до Херсонського повіту Херсонської губернії. В грудні 1917 року створено волосний революційний комітет, а в січні 1918 року обрано волосну Раду селянських депутатів. 24 серпня 1919 року район захопили денікінці. 16 вересня 1919 року спалахнуло повстання, обрано повстанський комітет, який проголосив Баштанську республіку. 19 листопада 1919 року розгромлено повстанців, початок масових розправ.

У 1925 році за заслуги перед революцією IХ Всеукраїнський з’їзд Рад, за пропозицією голови ВУЦВКу Петровського Г.І., нагородив Полтавку Червоним прапором. Навесні 1929 року створено одну із перших в Україні Баштанську машинно-тракторну станцію. В 1929-30 роках в районі створено близько 80 сільгоспартілей. В серпні (12-16) 1941 року гітлерівці захопили район. 3 серпня 1942 року в районі почала діяти підпільна організація під керівництвом Калениченка І.Я.

В жовтні 1943 року підпільні групи сіл Баштанка, Привільне, Новоіванівка, Мар'янівка об’єднались у Баштанський партизанський загін. В березні (9-12) 1944 року район звільнено від фашистських загарбників. 6117 баштанців в роки Великої Вітчизняної війни нагороджено бойовими орденами і медалями. За роки війни у фашистську неволю з Баштанського району вивезено 4181 чоловік, не повернулося з війни 4390 чол., 679 – пропало без вісті.

Поблизу Баштанки в 1967 році знайдено і проведено розкопки парного скіфського поховання, віднесеного до IV ст. до н.е.

Поблизу с.Інгулки виявлено залишки кількох поселень доби бронзи (ІІІ-ІІ тисячоліття до н.е.) та скіфських часів (VI-II ст. до н.е.). Неподалеку від с. Кашперо-Миколаївка виявлено знаряддя праці епохи мезоліту (10-8 тисяч років тому). В селі Свобода знайдено залишки поселення епохи ранньої бронзи (Ш тисячоліття до н.е.). Поблизу сіл Кашперо-Миколаївка, Новопетрівка, Новофонтанівка виявлено залишки п’яти поселень епохи бронзи (II тисячоліття до н.е.) два поселення скіфських часів (V-III ст. до н.е.), поселення та могильник черняхівської культури.

На окраїні села Старогорожене виявлено стоянку епохи мезоліту (8 тис. років тому). У Привільному і Старогорожене два поселення і курган епохи бронзи (III-II тисячоліття до н.е.). В селах Привільне та Новобирзулівка виявлено античне поселення (III-II ст. до н.е.) та першого ст. нашої ери, курганний кочівницький могильник (IХ-XII ст.). На південь від села Світлицьке виявлені поселення пізньої бронзи та скіфських часів. Також виявлено поселення на окраїні села Мар'ївка, курганне поховання доби бронзи на околиці Новопавлівки.

На окраїні села Леніне знайдено 3 стоянки епохи мезоліту (8 тис.років тому), а у с. Михайлівка - поселення епохи пізньої бронзи (кінець II тисячоліття до н.е.) і черняхівської культури (ІІ-V ст.). Поблизу с. Піски виявлено кургани скіфських часів (IV-Ш ст. до н.е.), кургани епохи бронзи (П тисяч. до н.е.).

На окраїні с. Плющівка досліджено залишки епохи пізньої бронзи (кінець II тис. до н.е.). В с. Новогеоргіївка, Отрадне, Червона Зірка проведено розкопки поховань епохи бронзи (III-II тис.до н.е.), скіфських часів (V-III ст. до н.е.), кочівників (XI-XIII ст.). Широковідомий курган «Осипова Могила» біля села Новогеоргіївка. Біля с. Явкине виявлено декілька курганних груп з похованнями епохи бронзи (II тис. до н.е.), скіфських часів і кочівників 10-13 ст.

Пам’ятникитапам’ятнізнаки

Врайоніє38 пам’ятників, втомучисліпам’ятниківгромадянськоївійни– 3, пам’ятниківВеликоїВітчизняноївійни– 35, 4 пам’ятнихзнака.

Баштанський район постраждав від Голодомору 1932—1933 рр. Так, наприклад, село Піски було занесене на чорну дошку.

В місті Баштанка облаштовано меморіальний комплекс «Пагорб Слави» в пам’ять про загиблих земляків в роки Великої Вітчизняної війни. На центральній площі в 1969 році встановлено гранітну глибу на відзначення 50-річчя Баштанської республіки з листом до нащадків 2019 року. В 1971 році в центральному парку міста встановлено пам’ятник учасникам збройного повстання проти денікінців – Синам Баштанської республіки.

Неподалеку від міста Баштанка, на шляху звільнення району від фашистських загарбників, встановлено пам’ятник танкістам 23-го танкового корпусу, а в самому місті – пам’ятний знак командиру цього корпусу генерал-лейтенанту Пушкіну Є.Г. На околиці Баштанки є пам’ятний знак воїнам 4-го гвардійського Кубанського кавалерійського корпусу, які визволяли район в роки війни.

Персоналії

Григорій Овксентійович Довженко (1899-1980) - заслужений художник України, народився в Баштанці.

Уродженець Баштанки Роман Іполитович Фощенко (1908-1970) був режисером Київської кіностудії хронікально-документальних фільмів. За період з 1944 року по 1970 він пише сценарії та створює 60 документальних фільмів, кіножурналів.

Літературний критик, доктор філологічних наук, професор Григорій Андрійович В’язовський народився в Баштанці. З 1949 року працював у Одеському державному університеті.

В степовій Новоолександрівці Баштанського району в 1923 році народився відомий український письменник, лауреат Державної премії УРСР ім. Т.Г.Шевченка (1984 р. за роман-трилогію «Степ») Лауреат премії ім. Ю.Яновського (1987 р.) Сизоненко Олександр Олександрович.

Джерело

Опубліковано: Середа, 17 листопада 2010