Company Logo

slide 1 slide 2 slide 3

Зараз на сайті

На сайті 75 гостей та немає учасників

Статистика відвідувань

mod_jvcountermod_jvcountermod_jvcountermod_jvcountermod_jvcountermod_jvcountermod_jvcounter
231
226
457
3814
317197
192.168.0.146

Соціальні мережі

Share

Живи Україно

 

 

Тетяна Добровенко: «Живи, Україно!...»

         «Нашого цвіту – по всьому світу», так частенько повторюють єланчани. В цих словах – присмак гордості («Знай наших!»), і суму («Добре там, де нас нема!»). Проте на далеких дорогах життя родичі Єланецького краю не забувають своєї батьківщини: з усіх - усюд линуть до неї голоси - привітання, голоси – сповіді, голоси – заклики, голоси – зізнання.

            Днями до бібліотеки надійшов лист від випускниці Великосербулівської школи, а нині – державного службовця обласного центру – Тетяни Добровенко. Наші читачі пам’ятають її не лише як талановиту авторку поетичних збірок «Осінні сонети» та «Остання осінь», але й як дочку видатного агронома нашого краю – Вадима Єлізаровича Добровенка та чудотворної майстрині – вишивальниці Любов Анатоліївни Добровенко.

            Душі справжніх поетів чутливо реагують на тривожні реалії життя, вони – не сплять в лиху годину, вони – дзвенять крицею та відлунюють кришталевим передзвоном…

            Поетичні рядки Тетяни Добровенко нікого не залишать байдужим: змусять підняти голову, вирівняти спину, струснути з чола розгубленість та розчарування.

                  

                                         Живи, Україно!

Я- українка! Це - Батьківщина,

Це моє синє небо і безкрайні поля,

Цвіт калини у лузі, ніжний спів солов’їний –

Це моя неповторна і єдина земля!

 

Це моя Україна - від Луганська до Львова,

Це моє Чорне море, і Карпати, й Дніпро;

Київ, Харків, Одеса – це моя Батьківщина

І на мапі зазначене рідне село

 

Це моя Україна, що від Сум аж до Криму

У ланах соняхових і вишневих садах,

Це моя Батьківщина – у бабусиній казці,

Це моя Батьківщина – у дитячих очах.

 

Це моя Батьківщина – мої батько і матір,

Моя хата й подвір’я в яблуневім раю,

Це моя Україна! Я за неї Всевишнього

За мир, за єднання, за спокій молю!

 

Живи, Україно! Живи, Батьківщино!

У пісні, у вірші, у слові – живи!

Квітуй і міцній, ми з тобою – єдині,

Нас багато, ми разом – твої дочки й сини!

 

 

Послання українцям

Порожні долоні не зводить судома,

Порожнім серцям не загрожує біль,

І правда, мов куля, що зрикошетить,

Не потрапить ніколи у задану ціль.

 

Бо легше мовчати і осторонь бути,

Ховаючи голову якнайдалі в пісок,

Простіше стояти чи відступати,

Складніше – зробити вперед хоча б крок.

 

Простіше - на долю свою нарікати,

Зганьбити, знеславити, звести нанівець.

 

Складніше – навколо людей згуртувати

У коло палких, нероздільних сердець .

Гордитися щиро країною, мовою,

Не соромитись того, що ти – патріот.

Любити Вітчизну, як батька, як матір,

І поважать український народ.

 

Тож хай і долоні, і серце, і душі

Не будуть порожніми, мов пустодзвін,

І запануємо ми з вами, браття,

І разом піднімем Україну з колін!

 

Випадкове зображення

sam_3791.jpg

Опитування

Як часто Ви відвідуєте бібліотеку?

Відео про бібліотеку




Copyright ® 2012; Vyzer O.M.; E-mail: vyzer62@gmail.com