Company Logo

slide 1 slide 2 slide 3

Зараз на сайті

На сайті один гість та немає учасників

Статистика відвідувань

mod_jvcountermod_jvcountermod_jvcountermod_jvcountermod_jvcountermod_jvcountermod_jvcounter
153
226
379
3736
317119
192.168.0.146

Соціальні мережі

Share

Поезія – це завжди неповторність…

«Поезія – це завжди неповторність…»

Ліна Костенко

 

Під такою назвою в центральній районній бібліотеці була представлена літературно–музична презентація «Зоряне сузір’я поетичного слова» присвячена Всесвітньому Дню поезії.

Бібліотекар Людмила Тітова ознайомила юнаків та дівчат з історією започаткування цього свята, яке встановлено 1999 року ухвалою 30-ої сесії ЮНЕСКО і вперше відзначено 21 березня2000 року.

Поезія, як зазначено в ухвалі ЮНЕСКО, може стати відповіддю на найгостріші та найглибші духовні запити сучасної людини, дати можливість ширше заявити про себе малим видавництвам, чиїми зусиллями, в основному, доходить до читачів творчість сучасних поетів, які відроджують споконвічну традицію живого звучання поетичного слова. Саме до таких поетів можна віднести нашого молодого земляка Єланеччини, поета і композитора - Ігоря Мартинюка, неодноразового учасника заходів централізованої бібліотечної системи та улюбленця молоді.

Під час виконання власних пісень в повітрі завис пронизливий дух патріотизму та любові до рідної мови. А вірш «Я не той патріот» – став фінальним завершенням свята. Він змусив кожного присутнього замислитися над тим, чи вважає він себе справжнім патріотом нашої держави.

Я не той патріот,

Що обвився стрічками,

І кричить що є духу:

«Україну любіть!»

 

Я не той патріот,

Що продасть рідну маму

За криваві банкноти,

Щоб краще, «мол», жить.

 

Я не той патріот,

Що живе в Україні,

А зажерливим оком зазира за кордон.

 

Я не той патріот,

Що впаде на коліна,

Задля того, щоб потім

Залізти на трон.

 

Я не той патріот,

Що в селі народився,

Але рветься до міста,

Щоб поліпшить життя.

 

Я не той патріот,

Що в жупан нарядився,

Тільки марить «ARMANI»,

Як маленьке дитя.

 

Я не той патріот,

Що говорить «Пробачте!»

Лиш на камеру тільки,

А за нею: - «ПростІ!»


Я не той патріот,

Що на ворога «скаче»,

Після чого сідає

 з ним вечерять за стіл.

 

Я не той патріот,

Що народові вірний,

Тільки потім кидає

Свій нещасний народ.

 

Я не рвуся в герої,

Хоч і духом я сильний.

Я і є ТОЙ народ,

А не «ТОЙ» патріот.

Отже, поезія допомагає нам жити разом. Вона необхідна для встановлення діалогу між культурами та для гармонійної взаємодії між різними суспільствами. Заохочення поетичної творчості, її поширення та перекладу - це ще один із чинників сприяння культурному різноманіттю, життєво важливе джерело натхнення, відроджуване живою єдністю поета в багатогранних проявах його творчості.

Випадкове зображення

sam_2867.jpg

Опитування

Як часто Ви відвідуєте бібліотеку?

Відео про бібліотеку




Copyright ® 2012; Vyzer O.M.; E-mail: vyzer62@gmail.com